Барбарис широко відомий, як елемент ландшафтного дизайну. Для прикраси парків та присадибних територій його вирощують практично повсюдно. Однак барбарис не тільки гарний на вигляд, він ще й корисний.

У цьому матеріалі ми звернемо увагу, перш за все, на лікувальні та гастрономічні властивості рослини.

Короткий опис

Барбарис (Bérberis) — рід рослин, які становлять собою високорослі (до 3 метрів) або невеликі чагарники (деякі висотою всього 30 сантиметрів), рідше — дерева. Належать до сімейства барбарисових. Ростуть в середній та південній смугах Європи, в Північній Америці та окремих регіонах Азії. Рослина добре переносить холод та посуху. Не любить тільки постійну підвищену вологість.

Більшість представників цього роду — листопадні рослини, але існують і вічнозелені види. Залежно від виду та сорту, листя барбарису, зібрані в пучки, мають майже круглу, еліптичну, ланцетну або яйцеподібну форму.

Цвіте барбарис красиво. Але плоди його, блискучі, яскраво червоні або густо-бардові радують око не менше квітів. Ягоди барбарису залишаються на гілках й після того, як листя вже опало, оживляючи сумний вигляд безлистого саду.

А ще стиглі плоди барбарису цілком їстівні, вони використовуються в кулінарії та мають цінні лікувальні властивості.

Застосування в медицині

Як лікарська рослина барбарис використовувався ще у Вавилоні та у Стародавній Індії. У 100 грамах його плодів містяться:

  • 213% добової потреби у вітаміні С;
  • 28% вітаміну Е;
  • 145% заліза;
  • 11% калію.

Крім цього в ягодах є невелика кількість міді, цинку та марганцю.

Плоди барбарису багаті на особливий рослинний алкалоїд — берберин, який має великій набір цінних фармакологічних властивостей. Це потужний антиоксидант, що запобігає безлічі патологій, між іншого, злоякісного характеру, тому може служити й для профілактики онкогенезу.

Берберин належить до числа геропротекторів (речовин, які уповільнюють старіння), доброчинно впливає на роботу серцево-судинної системи та знижує концентрацію глюкози в крові.

Насичений корисними речовинами барбарис, може застосовуватися для профілактики та лікування багатьох хронічних захворювань. Його рекомендують для:

  • зниження артеріального тиску;
  • лікування інфекційних захворювань порожнини рота;
  • профілактики метаболічного синдрому (здуття живота);
  • поліпшення апетиту;
  • зменшення рівня цукру в крові;
  • загального підвищення імунітету, зміцнення захисних функцій організму до бактеріологічних та вірусних захворювань.

Що стосується протипоказань, то їх небагато.

Перш за все, барбарис ні в якому разі не можна приймати при вагітності. Він стимулює активність маткової мускулатури, що може призвести до дуже поганих наслідків.

Оскільки кислота подразнює стінки шлунка, його не варто приймати людям, які страждають на гастрит або виразку.

Також барбарис може становити небезпеку для людей з серйозними захворюваннями нирок.

Це ще й смачно

Через великий вміст вітаміну С, ягоди барбарису мають кислий смак та в «чистому вигляді» мало кому сподобаються. У більшості випадків їх висушують та використовують як приправу.

Плоди широко використовуються в кулінарії для приготування варення, джемів, пастили, мармеладу. Їх додають в компоти, чаї та навіть в алкогольні напої (зокрема — в горілку).

Сушений барбарис дуже часто застосовується для підкислення м'ясних та рибних страв. Наприклад, жоден з традиційних рецептів плову без нього не обходиться. Барбарис додають в прісні супи та в супи з баранини. У кухнях Середньої Азії ягоди входять до складу сумішей для фарширування птиці, а в абхазькій кухні їх кладуть в аджику.

Ягодами та листям рослини можна приправляти салати.

Інакше кажучи, вирощуючи барбарис на своїй дачній ділянці, ви маєте можливість, розширити свої кулінарні рецепти та поповнити домашню аптечку.