Порівняння
Додайте товари для порівняння
Бажання
Додайте товари до списку бажань
Графік роботи:

Щодня з 8:00 до 16:30

0
Мій кошик

Кипарисовик

Сортування:
за популярністю спочатку дешевше за назвою

Кипарисовик. Загальна характеристика та умови вирощування

Кипарисовик (Chamaecyparis) -  рід дуже декоративних однодомних вічнозелених дерев з конусоподібною кроною і обвислими гілками, що відноситься до сімейства Кипарисові. Він налічує безліч видів та форм, які популярні в озелененні ділянок та міського середовища. Загалом дерева можуть досягати до 70 м у висоту. Вони дуже нагадують Кипарис, тому його дуже часто і плутають, але гілки у кипарисовика дрібніші і більш плоскі. Родом ці дерева з Східної Азії та Північної Америки, В Україні у Культурі зустрічається з кінця 18 століття. Має коричнево-бурого забарвлення кору, лускату та розтріскану. Пагони розташовуються на одній площині, плоскі. Листя складається з зазубрених цілокраїх лусочок, що розташовуються перехресно. Шишки у кипарисовиків дрібні та жорсткі, круглі, достигають зазвичай у перший рік. В них розміщується сплющене насіння з вузьким крилом.  Кипарисовики на відміну від його високого родича кипариса зимостійкі, тому широко культивуються в середній полосі України в умовах помірно-континентального клімату. Всі кипарисовики вологолюбні, відносно стійкі до забруднення повітря, але достатньо вимогливі до грунтів, віддаючи перевагу глибоким, поживним та вологим суглинкам, не витримують піщаних та солоних. Рослини дуже вибагливі до поливу, тому в спеку потрібно участити їх, навіть щовечора дощувати в цю пору, особливо молоді саджанці. Дорослі ж не потребують такої кількості, обмежитися можна на 1 раз в тиждень. Для підтримки щільності крони кипариси можна обрізати навесні та восени, формуючи потрібний габітус. Досить добре вони відгукуються на мінеральні підкормки, це підтримуватиме грунт у достатній поживності та стимулюватиме швидке зростання пагонів та коріння. При посадці саджанців не слід заглиблювати кореневу шийку, забезпечити дренаж, додавши керамзит чи щебінь на дно. Протягом 2 місяців саджанці не слід удобрювати, тому що, якщо ви купуєте рослину в контейнері, то в садовому центрі подбали вже про те, щоб  в грунті були вже мінеральні речовини, що сприятимуть гармонійному розвитку. Розмноження кипарисовиків відбувається за допомогою насіння, живцювання та відводок. Всі методи успішно застосовуються, лише при розмноженні насінням, потрібно застосувати стратифікацію, щоб більша кількість проросла. Висаджувати кипарисовик слід в легкій півтіні, уникаючи низин, в яких застоюється холодне повітря. Види з жовто-зеленою хвоєю вимагають більшої освітленості, ніж кипарисовики із зеленим або блакитним листям.

Види кипарисовиків

В світі культивують велику кількість кипарисовиків, в залежності від частини світу та умов, вони мають свої характеристики та особливості. Виділяють 7 основних видів. Наприклад, три види кипарисовика є уродженцями Північної Америки – це Лавсона, туполистий та нутканський. Інші  чотири походять зі Східної Азії – це горохоплідний, тупий, формозский та траурний. В природі - це дерева з густою та лускоподібною хвоєю і меншим за розміром та кількістю насінням та параметрами шишок,ніж в кипариса. Американські та японські види більш зимостійкіші, і здатні  витримувати морози без укриття, але літню посуху вони сприймають гірше. Вони мають зелене, темно-зелене, жовтувато-зелене або голубовато-димчасте листя, що  щільно притиснуті та загострені, а ще саджанці кипарисовика мають голкоподібне листя, а дорослі рослини – лускоподібне. Шишки рослини в діаметрі до 12 мм, а насіння кипарисовика дозріває та готове до розмноження вже за рік посадки рослини. За останні роки в світі виведено понад двісті форм  рослини, що різняться різними відтінками хвої, формою крони, швидкістю зростання та іншими характеристиками. Розглянемо кілька видів, що характерні для зростання в Україні:

-          Кипарисовик нутканський (Chamaecyparis nootkatensis) -  в культурі України з 1878 року в ботанічних садах, деяких дендропарках і старовинних парках. Росте повільно. Дерева вимогливі до вологості грунту і повітря, в Криму екземпляри, що там зростають потерпають від засухи. Дуже морозостійкий. Розмножується насінням та живцями. Це дерева заввишки до 30-40 м і 1,5 м в діаметрі з красивою конусоподібною кроною і косо спрямованими  догори гілками. Ареал зростання характерний для Тихоокеанських регіонів Північної Америки, від Аляски до Орегону.

-          Кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana) – дерева до 50-60 м заввишки та до 1,5-2м в ширину з красивою вузько конусною кроною і темною зеленою лускоподібною хвоєю. Знизу хвоя має характерне сизе забарвлення і розташовується щільно на одній площині. Верхівка часто нахилена вбік. Ареал зростання характерний для гір Тихоокеанського регіону Північної Америки на висоті близько 1,5 км над рівнем моря. В культурі в Україні з 1811 року, де культивується у ботанічних садах, дендраріях, деяких старовинних парках. Зростає в перші роки повільно, але досить добре. Зимо та посухостійкий, але все ж є чутливим до зволоженості грунту і повітря. Відносно не вибагливий до родючості грунту. Може зростати непогано в міських умовах, Переважно розмножують насінням, але живцями вкорінюється з низьким відсотком. В Україні популярна одна культура – ‘Allumi’ –дерево з блакитним забарвленням хвої. В міських умовах здавна росте у Львові та Кременчуці.

-          Кипарисовик горіхоплідний (Chamaecyparis pisifera) – дерева заввишки до 20-30 м та до 80 см у діаметрі з широко конусною ажурною кроною. Хвоя зверху темно-зелена, знизу білувата, розташовується на пагонах на одній площині. Насіння довгасте з 3-4 мм крилами заввишки, дозріває у жовтні-листопаді. Росте переважно на вологих грунтах, ареал розташовується в Японії.  В Україні  в культурі з 1859 року, де культивується переважно в бот садах й дендропарках. Добре зростає, зимо та посухостійкий, не вибагливий до родючості грунту, хоч зростає краще на вологих поживних. В міських умовах добре себе почуває. В Україні відомі такі декоративні форми:  ‘Aurea’ – дерево з темно-жовтою лускоподібною хвоєю; ‘Filifera’ – дерево з темно-зеленою лускоподібною хвоєю і ниткоподібними повислими пагонами; ‘Filifera aurea’ –дерево з яскраво-жовтою лускоподібною хвоєю та ниткоподібними повислими пагонами; ‘Filifera nana aureovariegata’ – низький карликовий кущ із зеленкувато-жовтою лускоподібною хвоєю; ‘Plumosa’ – дерево з м'якою та голчатою зеленою хвоєю; ‘Plumosa aurea’ – дерево із золотисто-жовтою голчатою хвоєю; ‘Squarrosa’ – дерево з блакитно-зеленою голчастою хвоєю.

Використання в озелененні

Всі кипарисовики зростають повільно, особливо перші 5 років. Високорослі та середньо рослі сорти дуже декоративні в солітерних посадках на фоні газону, в невеликих групових насадженнях, ще вони чудово виглядають в живих огорожах. Карликові форми фантастично виглядають на кам’яних гірках та в невеликих бордюрах. Рослина має вибагливість у догляді, за те завжди прикрасить будь які композиції ландшафтної архітектури.

  • Увійдіть на сайт щоб
    додати товар в список бажань
    Порівняти
Вгору