Порівняння
Додайте товари для порівняння
Бажання
Додайте товари до списку бажань
Графік роботи:

Щодня з 8:00 до 17:00

0
Мій кошик

Тис

Сортування:
за популярністю спочатку дешевше за назвою спочатку нові

Тис. Загальна характеристика

Тис (Taxus) – вічнозелений хвойний представник сімейства Тисові, який об'єднує близько 8 видів хвойних дерев та кущів, для яких типовий повільний розвиток та ріст.  Для них характерна коричнево-червона лускоподібна кора. Ареал зростання розташований на територіях Східної Азії та Далекого Сходу, Північної Америки та один вид зустрічається в Африці та Європі. В озелененні рослина користується популярністю, оскільки він невибагливий в догляді та має декоративний вишуканий вигляд. Висота кущових тисів не перевищує 10 м у висоту, на відміну від дерев, для яких характерна  - 20 м  і більше. В ширину може досягати до 4 м. Цінністю цих дерев є його деревина, що має антибактеріальний  ефект, оскільки в його склад входить велика кількість фітонцидів. З неї виробляють безліч столярних виробів, меблі, перекриття в будинку, за допомогою яких можна позбутися від хвороботворних організмів. В народі має назву «не гниючого дерева», тому й володіє цінною деревиною, і через це занесений до Червоної книги. Крона має циліндричну та яйцеподібну форму, мутовчасте розміщення гілок, маючи на вершині безліч розгалужень, тому залежно від виду та сорту, формує різні вершини. М’яка площинна хвоя, довжиною до 20-35 мм, забарвлена в насичений зелений колір, розміщуючись на пагонах спірально, дворядно. Тиси є дводомними рослинами: червоні ягоди формуються на жіночих деревах, які залишаються на деревах до зими, яскраво контрастуючі з хвоєю. Тиси – найкращі довгожителі, деякі екземпляри на Землі зустрічаються у віці більше 3000 років.

Особливості вирощування

Перевагою цього представника є його можливість швидко відновлюватися, завдяки цьому ми можемо створювати різні форми за допомогою обрізки та стрижки. Ще одним позитивним моментом є його тіньовитривалість, навіть, якщо бути детальним, можливість зростати в глибокій тіні, хоча він непогано почуває себе і на сонячних ділянках. Важливо, єдиним моментом у категоричній відмові для вибору його в озелененні територій, це можливість отруїтися насінням, що міститься в ягодах, тому не слід використовувати на дитячих майданчиках, дитячих шкільних та дошкільних закладах. Найкращим часом для висадки цієї рослини стане осінній період (вересень-жовтень), але якщо саджанець вирощений у контейнері, то ці обмеження не впливають на період посадки, висаджуючи протягом всього вегетаційного періоду. Молодий саджанець тису слід обмежити від протягів на кілька перших років. Грунт повинен бути легким, поживним, добре дренованим. Для кращого вирощування підійде відношення піску, торфу та листової чи дернової землі 2-2-3. Але він також ростиме і на бідних грунтах. Для цієї культури зовсім не підходить надмірно вологий та кислий грунт.  Для створення живої огорожі кроком висадки буде довжина в півметра, інколи 70 см, залежно від виду та сорту тису. Обов’язково на дні роблять дренаж, використовуючи гальку, річний пісок, щебінь чи битий шлак. Саджанці обережно прикопують, гарно проливаючи та додаючи поживні комплексні мінеральні речовини, при цьому не заглиблюючи кореневу шийку, а навколо стовбуру мульчують корою, тирсою чи торфом.

Вирощувати тис достатньо легко на своїй ділянці, ця рослина потребує помірності в поливах, прополюванні від бур’янів, молоді рослини в перші роки потребують укриття, що додатково захистить від сонячних опіків навесні, профілактично обробляти від хвороб (буре шютте, фомоз, некроз та фузаріоз) та шкідників (листокрутки, соснові совки, галлиці, тисові псевдощитівки), фунгіцидами, акарицидами та інсектицидами.  За один раз їх рідко позбуваються повністю, повторюючи обробку через певний період, згідно умов використання того чи іншого препарату. Першими симптомами, які повинні вас насторожити – це зміна в забарвленні хвої, травмування кори. Тому обов’язковою в щорічній обробці повинні бути профілактика хвороб мідними препаратами.  По мірі росту потрібно буде періодично обрізати, формуючи потрібну висоту та форму крони. Обрізку слід проводити на початку квітня, до набухання бруньок, і не більше, чим на 1/3 частини рослини. Молоді рослини потребують періодичного зволоження, хоча дорослі можуть самі добувати вологу завдяки глибокому та могутньому корінню. Щорічно слід розпушувати  грунт навколо рослини, даючи доступ поверхневому корінню доступ до кисню.

Розмножується тис черенкуванням та висівом насіння, останнє часто не зберігає сортові признаки материнської рослини, тому в розсадниках основним методом зберігають за розмноженням черенками. Деякі спеціалісти використовують метод щеплення, прививаючи більш чутливі форми на районовані. Черенки вирощуються в парниках, які вкорінюються протягом 3-5 місяців, а вже на наступний рік переносять їх на ділянки основного росту, чи розсаджуючи в контейнери, перші роки прикриваючи від холодних кліматичних умов, а дерева з зимовий стягують  шпагатом від пошкоджень сніговими навалами.

Різноманітність тисів

Тиси мають певні видові особливості, поділяючи їх на різноманітні сорти та підвиди, які слід розглянути:

Тис канадський (Taxus canadensis) – це невисокі дерева заввишки до 2 м, мають короткі стебла, що покриваються великою кількістю вигнутої дугою хвої. Поверхня у хвоїнок має зеленувато-жовте забарвлення, а нижня  - блідо-зелена з полосами більш світлішого відтінку. Витримує температурні мінімуми до -30-35 С.  Для неї притаманні сорти «Ауреа» (у висоту до 1м та жовте забарвлення хвої), «Пірамідаліс» (низький кущ пірамідальної форми з рідкою кроною).

Тис гострокінечний (Taxus cuspidata) – вид родом з Далекого Сходу, Японії, Кореї, вважається заповідною рослиною, заввишки можуть бути від 7 до 20 м, неправильної овальної форми крони, його гілки розміщуються горизонтально, молоді пагони забарвлені в жовтуваті відтінки, далі насичено зелені, з оберненої сторони світлого забарвлення, має дугоподібну форму хвої, з явно вираженою центральною прожилкою. Цим рослинам характерна стійкість до морозів. Сорт «Нана» зростає лише до 1 м, має міцні широко розміщені гілки, крона неправильної форми, хвоя дуже пухнаста, довжиною до 2,5 см, темно-зеленого забарвлення. Сорт тису гострокінечного «Мініма» один з найнижчих, всього до 30 см заввишки, має темно-зелені хвоїнки, глянцеві, довгої ланцетної форми. Сорт «Фармен» має широку крону, що досягає до 3,5 м та 2 м заввишки, на буро-червоній корі розміщені білуваті плями, гострі зелені хвоїнки розміщуються радіально. Сорт «Колумнаріс» особливий характерної колоноподібною кроною та темними насиченими  хвоїнками. Широкою кроною також володіє сорт «Денса», досягаючи аж до 6 м та  при висоті близько 1,2 м. Сорт «Експанса» заввишки до 3 м, але для нього характерна вазоподібна форма крони. Особливої популярності цей декоративний сорт набув на територіях штатів Америки.

Тис ягідний (Taxus baccata) – надзвичайно популярний в наших широтах, виростаючи до 20 м, інколи вище. Має широку яйцеподібну циліндричну крону, якій характерна багатовершинність. Стовбур має ребристе розмежування на сіро-червоній корі, яка з часом відшаровується. Хвоя розміщується по спіралі, двохрядно, насичено зеленого кольору на поверхні та жовтувато блідого матового на внутрішній. В такої рослини велика кількість форм, представлені популярними сортами: «Компакта» - карликовий варіант, що досягає до 1 м у висоту з земним забарвлення хвої. «Еректа» - має широку крону та тонкі зелено-сірі хвоїнки, у висоту досягає 8 метрів, чоловічий екземпляр виду, який не формує ягід. «Репанденс» - кущ, горизонтальні гілки якого розлягаються в ширину до 5 м, а сам сорт не більше 50 см у висоту. Хвоя забарвлена в зелено-голубий темний колір, з внутрішнім світлішим. Характерна висока стійкість до морозу. Цікавий сорт «Саммерголд» з золотистим забарвленням хвої та подушковидною формою крони, яка зростає до 1,5 м в ширину та досягає до 1 м у висоту.

Найбільш популярним в наших широтах для благоустрою ділянок є тис середній (Taxus media), для якого характерні стійкість до морозів та засухи, його пагони розташовані вертикально, мають довгу площинну хвою, розташовану дворядно, середні розміри зростання. Тис середній представлений безліччю декоративних форм: «Денсіформіс (Densiformis)» - у висоту він досягає 1,5 м з пишною округлою кроною до 3 м в ширину, має тонкі голчасті м’які хвоїнки довжиною до 2-2,5 см та 0,2-0,3 см шириною. «Грандіфолія (Grandifolia)» - невисокий приземлений кущ з темно-зеленими хвоїнками довжиною до 3 см. «Стрейдж Хедж» - жіночий кущ заввишки до 5 м з вузькою плоскою кроною до 1,5 шириною, має пишну щільну хвою темно-зеленого окрасу.  «Ворд (Уорд)» - напівплощинна округла крона заввишки до 2 м, та 6 м в ширину характерного темно-зеленого окрасу. «Себіен (Sebien)» - чоловіча форма заввишки до 1,5-1,8 м та шириною до 4 м, має дуже повільний ріст. Дуже привабливий сорт тису середнього «Хіллі (Hilii)», що зростає до 3-5 м у висоту, має набитий щільний кущ, красиво та декоративно виглядає на тлі простору, вражаючи насиченістю кольору.  «Хіксі (Hicksii)» - повільно зростаючий кущ, має красиву форму крони, до 4 м заввишки, який вигідно поєднується в просторі іншими багаторічними трав’янистими та квітучими культурами, листяними кущами, хвойними деревами та чагарниками. «Хатфілді (Hatfieldii)» - тис середній з  вузькою пірамідальною кроною заввишки до 4 м та 2-3 м в ширину. Гарно зростає солітером, наповнюючи простір чіткими компактними формами.

Загалом, не важливо, який вид чи сорт буде зростати на вашій ділянці, остаточно вирішувати дизайнеру чи особистим вподобанням кожного, але з впевненістю слід сказати, що тис займає важливу ланку у садовому середовищі, надавши вишуканої атмосфери.

  • Увійдіть на сайт щоб
    додати товар в список бажань
    Порівняти
  • Увійдіть на сайт щоб
    додати товар в список бажань
    Порівняти
Вгору