Жимолость — це рід витких, повзучих або прямостійних чагарників. Плоди деяких видів не просто їстівні, але й смачні та багаті на вітаміни. Плоди інших — отруйні та дуже небезпечні. На садових ділянках можна зустріти ті та інші, оскільки багато видів, що мають отруйні ягоди, є декоративними.
Де користь, де отрута?
Відокремити плоди їстівної жимолості від неїстівної дуже легко — за їх кольором та формою. Плоди їстівних видів — сині або темно-сині, з характерним восковим нальотом (такий буває, наприклад, у лохини та деяких сортів сливи). Вони досить великі та завжди мають витягнуту, неправильну, форму.
Плоди отруйних видів жимолості можуть бути червоними, чорними або помаранчевими. Вони круглі, маленькі та блискучі.
До плодових сортів жимолості, тобто до тих, які вирощують як ягідну культуру, відносяться, наприклад: «Гордість Бакчара», «Восторг», «Ленінградський велетень», «Амфора», «Сибірячка», «Альтаїр», «Дочка велетня».
Склад та корисні властивості
Залежно від сорту, плоди жимолості можуть бути солодкими або кислими, трохи терпкими, мати легку гіркуватість. Смаком вони нагадують ягоди лохини.
Але плоди жимолості користуються популярністю не тільки через свої смакові якості. Вони містять у собі безліч біологічно активних компонентів, корисних для людського організму.
Вітаміни: С, А, В1, В2, В9.
Мінерали: калій, кальцій, натрій, магній, фосфор, залізо ...
Р-активні поліфеноли.
Органічні кислоти.
Пектини та дубильні речовини.
У народній медицині плоди жимолості широко застосовують в лікувальних та профілактичних цілях. Ягоди жимолості, а також соки та відвари з них:
- зміцнюють імунітет;
- є відмінним засобом для профілактики та зняття симптомів при простудних захворюваннях;
- мають жарознижувальний ефект;
- використовуються як сечогінні засоби;
- покращують секрецію шлункового соку, сприяють кращому перетравленню їжі; зміцнюють кровоносні судини;
- допомагають при гіпертонії.
Жимолость належить до числа рослин дуже багатих поліфенолами. У сукупності з високим вмістом вітаміну С, це дозволяє використовувати її для пом'якшення шкірних подразнень, лікування шкірних хвороб, прищів, висипань. Для цієї мети використовують маски з розім'ятих ягід та настої для вмивання, які роблять із сушених ягід та листя рослини.
Що ще відрізняє жимолость від інших лікувальних рослин, так це майже повна відсутність протипоказань.
Кров'яний тиск її ягоди знижують, але незначно, тому їх вживання у невеликих дозах не протипоказане й гіпотонікам.
Ягоди жимолості не тільки не протипоказані при вагітності, але навіть рекомендуються, як засіб, що зміцнює серцево-судинну систему та допомагає уникнути набряків.
Збір врожаю
Дозрівання плодів проходить в середині літа — наприкінці червня або на початку липня.
Різні сорти жимолості починають родити з другого або третього року життя. Але спочатку урожай буде, швидше за все, невеликим. Потім, після того, як рослина зміцнить кореневу систему, врожайність досягне максимуму.
Ознакою повного дозрівання плодів є їх колір — він повинен бути темно-синім.
Якщо сорт, висаджений у вашому саду, не опадає, збір можна почати через тиждень після того, як ягоди дозріють. В іншому випадку під кущем розстеляється плівка, на яку будуть падати плоди. Потрібно лише трохи потрусити кущ — ті плоди, які досягли потрібної стиглості, впадуть на плівку. Але врахуйте, ягоди у жимолості дуже легко пошкоджуються.
Зберігання
Ніжні плоди жимолості потрібно засипати в тару тонким шаром. Більш того, в натуральному вигляді вони псуються дуже швидко (вже на другий чи третій день), навіть якщо їх тримати в холодильнику. Тому, зібрані ягоди слід якомога швидше заморозити, та вже потім переробляти.
У промислових умовах стиглу ягоду зберігають, застосовуючи спеціальне обладнання, при температурі + 1°C, в повітрі зі зниженим вмістом кисню. Для домашньої заготівлі плоди жимолості або заморожують, або сушать.
З жимолості варять варення, готують соки, компоти, желе, пастилу, або просто зберігають на холоді в цукрі
