Слива

Слива. Характеристика та умови вирощування

Слива дика (чи Терн – Prunus spinosa) - колючий чагарник чи дерево, сягає у висоту від 3 до 5 м. Рідше рослину можна зустріти у формі дерева до 8 м у висоту. Головна особливість  цього виду – висока коренева поросль. Через кілька років розвитку з численних «нащадків»  утворюються важкопрохідні чагарники. Природне місце зростання – схили пагорбів, яри, в залісках на територіях Кавказу, Середземномор’я,  Західного Сибіру чи Європи. Терен  відрізняється високою морозостійкістю, витримуючи навіть до -40 С. Також стійкість до посухи - відмінна риса цього представника.  До грунтів  не вибагливий, зростаючи навіть на засолених та важких. Щільні посадки використовують для обмеження та захисту від вітрових навантажень, додаючи в групу дерев, які будуть розміщувати. Молоді гілки чагарнику часто опушені і утворюють на пагонах гострі колючки. Листя  яйцеподібної форми, зубчасті та темно-зеленого кольору, розташовуються на коротких черешках, довжиною до 5 см. Терен вирізняється пишним цвітінням у квітні чи травні. Квітки дрібні та білого кольору. В цей час терен виглядає помпезно, як велика біла квітуча куля, а його аромати з нотками мигдалю розтягуються на великі відстані. Плодоносити кущ починає після 2-4 років після посадки, формуючи кістянку округлої форми та невеликого розміру до 1,5 см в діаметрі. Під тонкою темно-блакитною шкіркою з сизим нальотом  – зелена м’якоть і кісточка, яка не відокремлюється, вони достигають в кінці літа, а тримаються часто на чагарнику протягом всієї зими. На смак вони терпкі з великим вмістом дубильних речовин, що нейтралізуються за низької температури. В цьому випадку врожай збирають часто після перших заморозків. З дерева збирають по 3-5 кг плодів в рік. Дерева терну (дикої сливи) – перехресного запилення, тому часто вони запиляються бджолами чи комахами.

Розмноження відбувається насінням, діленням куща чи кореневими живцями. Якщо висівати насіння, то слід провести стратифікацію. Потім поміщають у ледь зволожене середовище, щоб вони наситилися вологою, як тільки з’являться тріщини – то їх висівають у торф’яний субстрат, постійно поливаючи та 1 раз в місяць підживлюючи. На постійне місце їх пересаджують у дворічному віці. Терен часто використовують як  стійку підщепу для кісточкових.

Розведення відокремленням порослі кореневища -  найбільш зручний спосіб, обережно відділяють кореневі відростки та спокійно висаджують на місце зростання на намічену ділянку. Хороший посадковий матеріал - корінь із середньою товщиною  до 1,5 см та довжиною 15 см.

Або – варіант живцювання. До весни нарізані зберігають у шарах вологої тирси або моху у прохолодному приміщенні. Наприкінці квітня живці пересаджують у ґрунт (пісок та  торф 1: 3) під плівку. Їх розміщують з відстанню 5 см вертикально під невеликим нахилом. Наступної осені рослину пересаджують у тимчасовий ґрунт, аналогічний як при посадці кісточок і дорощують до 1 м, після чого пересаджують у присадибну ділянку. Характерна особливість терну – повна невибагливість до умов вирощування. Щоб уникнути  розростання порослі, слід захистити коріння терну від поширення по горизонталі листом шиферу або заліза. Для посадки терну важлива добре освітлена ділянка, що знаходиться в півтіні. Грунт повинен бути дренованим легким з нейтральною кислотністю. Оптимальна відстань між кущами - не менше ніж 2-3 м. Далі вони розростаються. Поливу терен не потребує, лише за посушливої погоди. Для кращого формування плодів та нових пагонів – вносять органіку(компост чи перегній).

Корисні властивості терну

Ягоди терну містять корисні речовини, що використовуються у харчуванні чи фармацевтиці: фруктоза, глюкоза, органічні речовини, мінеральні солі, вітаміни А, Е, С, Р, кумарини, ефірні масла, пектини, дубильні речовини. При постійному вживанні терну відновлюється структура  кишківника, його мікрофлора, його рекомендують при гастритах, колітах. Завдяки сечогінним властивостям з організму виводяться шлаки та токсини, активуючи метаболізм, покращує травлення. Постійне надходження корисних речовин з цих ягід, нормалізує артеріальний тиск, врівноважує серцевий ритм. Під впливом корисних речовин стимулюється робота наднирників, має протизапальний ефект, є природним антисептиком.

Ягоди використовують у харчуванні, виготовляючи з нього джеми, варення, настойки, соки, компоти, в нього виходить чудове смачне вино. В народній медицині використовують всі частини рослини: кору, квіти, ягоди, бруньки, вони мають високу цінність.

Використання в озелененні

Найчастіше в озелененні терен використовують для створення живоплотів. При постійній обрізці можна сформувати стійкі огорожі, які на безліч років створять своєрідний мікроклімат території. Терен колючий і степовий — цінні рослини для створення захисних насаджень, для закріплення схилів, ярів і балок. В групових насадженнях терен веде себе дещо агресивно, тому висаджування слід робити з моментом загущення посадок.