Луговик

Луговик. Загальна характеристика рослини

Луговик (чи частіше зустрічається як Щучка - Deschampsia) – привабливий орнаментальний злак з темно-зеленими, злегка шершавими листями. Рід цих рослин включає понад 40 видів. Основний ареал його зростання  - це помірні та холодні регіони південної та північної півкулі. Йому подобаються заболочені луки, сирі ліси, придорожні території, береги водойм. Ця рослина не боїться кислих та щільних грунтів, і здатна утворювати масивні чагарники. У висоту ця трава досягає понад метр, формуючи мальовничі дернини. У другій половині літа на ній з'являються суцвіття у вигляді колосків, згодом вони стають жовтого пісочного кольору, зберігаючи ці відтінки до зими. В більшості випадків види луговина мало декоративні та застосовуються для прикорму худоби, більшість з них – це злісні бур'яни, здатні витісняти іншу флору. Але є один вид, який все таки має декоративне значення в озелененні територій – це луговик дернистий – ефектний багаторічник, що характеризується великою кількістю декоративних сортів. Ця рослина чудово вписується у міксбордери, в останні ряди газону, цікаво виглядає на тлі широколистих рослин та невеликих чагарників. Він гарно себе показав як і солітер, як елемент квітника природного стилю. Досить непогано контрастує з темними камнями. А ще з щучки роблять симпатичні сухі букети у флористиці.

Основи вирощування та догляду

Луговик віддає перевагу сонячним місцям зростання, де він краще розвивається. На родючих грунтах також проходить кращий ріст та розвиток рослини. В більшості випадків він розмножується самосівом, тому треба слідкувати за безконтрольним розмноженням. Кращим методом в цьому випадку буде мульчування.  Посадку краще проводити навесні чи восени, а якщо ви купуєте рослину в контейнері, то її можна висаджувати протягом всього вегетаційного періоду. Якщо рослина сильно розрослася на ділянці, то на початку весни чи ранньої осені її слід розсадити. До хвороб луговик не схильний. Оскільки Луговик відноситься до холодно сезонних декоративних трав, його не варто турбувати для пересадки в літній період. У цей час вегетація рослини припиняється.  Щоб рослина мала максимально декоративний вигляд – їй потрібне щорічне обрізання рано навесні на висоту 3-5 см. Чому це слід робити рано? А тому, що кущ буде виглядати не охайно, якщо запізнитися з обрізкою, а відмерле листя надасть рослині непоказного вигляду. Зазвичай, саджанці луговина – не схильні до захворювань, та і шкідникам він не до вподоби, але інколи листя може вражатися іржею, в період несприятливих зим та спекотних літніх днів, для уникнення цього на допомогу прийде та ж сама обрізка майже до коріння. І надалі він порадує своїм новим соковитим листям. В періоди посухи рослина потребує додаткового зволоження грунту, хоча може й витримувати посуху.

Види та їх застосування в озелененні

Щучка – грунтопокривна рослина, яка віддає перевагу прохолодним періодам, починає свій ріст в доволі низькі температури, коли ще інші рослини не прокинулися. Найбільшої декоративності притаманні лише кільком сортам, які використовуються для озеленення, та досить непогано виглядають поряд з ірисами болотними, ірисами сибірськими, лілійниками та іншими вологолюбними рослинами. Вони відіграватимуть роль виразного акценту - як при вирощуванні на задньому плані квітника, так і при посадці в центрі композиції. Незважаючи на те, що більшість декоративних трав і злаків для саду є невибагливими рослинами, все ж таки, краще вибрати оптимальне місце для забезпечення сприятливого середовища для їх розвитку. Іноді їх доповнюють однорічними та багаторічними квітами, але в більшості випадків квітники мають природний вигляд. Їх можна прикрашати валунами, гарними каменями, гравійною посипкою. Злакові трави можуть використовуватися як акцент у складі хвойних посадок, альпінаріїв та рокаріїв. Вони добре поєднуються з кущами троянд та шипшини. При оформленні берегової лінії злаки висівають вільно, дозволяючи їм розростатися, далі вони утворюють пишні куртини. Їх використовують як фон для водойми чи як акцентний елемент у його оформленні. Їх можна використовувати для маскування труб, колодязів та інших не привабливих комунікацій, уздовж стін, поруч із альтанками, по периметру майданчиків для відпочинку.

Сорти:

-‘Bronzeschleier’ – сорт луговика, який формує кулясту акуратну кучку заввишки до 30-40 см, має довге тонке темно-зелене листя з бронзовим відтінком. Колоски, що формуються мають зеленувато-жовтий та фіолетовий відтінки, далі стають золотистими. Стебла викидає на висоту аж до 1,2-1,7 м, а розростається до 75 см.

- ‘Goldschleier’ – заввишки до 60 см і квітконосами до 1,75 м у висоту та 0,5 м у діаметрі, має тонке листя, довгі та темно-зелені листя, на кінцях формуються золотисті колоски довжиною до 25 см.

 - ‘Goldtau’ –  формує кочки менших розмірів, ніж в попередніх сортах, заввишки до 1 м у висоту та 0,5 м в ширину. Цікавий своїм декоративним листям з червонуватими кінчиками.