Калина

Калина. Загальна характеристика

Калина (Viburnum) — рід листопадних кущів та дерев родини жимолостевих (Caprifoliacea). Рід калини нараховує десь 200 видів.

Здавна її використовували в лікувальних цілях, а саме: плоди калини, коріння цього чагарника, кору, листя, квіти і гілки. Вона заспокоює, усуває запальні процеси, має кровоспинну, сечогінну, в’яжучу дію. Калина для жінок підходить винятково добре, у зв’язку з її особливим складом, є відмінним профілактичним і лікувальним засобом від жіночих захворювань.

Найпоширеніший вид – це Калина звичайна (V. opulus). В Україні ще росте один вид Калина гордовина (V. lantana) та інші декоративні види.

Калина звичайна — це гіллястий кущ або дерево 1,5–4 м заввишки. Молоді пагони вкриті зеленувато-сірою або жовто-бурою корою, товщина якої близько 2 мм. Листки мають темно-зелений колір, знизу — опушені вздовж жилки, більш світлі. Квітки білі або з рожевим відтінком. Крайові квітки суцвіття неплідні. Плоди кулясті або яйцеподібно-кулясті, яскраво-червоні діаметром близько 10 мм. У м’якоті плода знаходиться плоска серцеподібна, світло-бура кругла кісточка. Цвіте у травні–червні. Плоди достигають у серпні–вересні. Поширена майже по всій території України в лісах, по берегах річок. За межами України калина звичайна поширена в Європі, Північній Америці, Північній Африці та Азії.

Калина-гордовина (Viburnum lantana L.) - невелике деревце заввишки 2–5 м, частіше на вигляд куща з густою компактною кроною, діаметром 2,5–3 м. Пагони сріблясто-сіруваті, опушені, річні пагони – бурі; кора старих гілок і стовбурів – сіра, тріщинувата. На верхівках пагонів утворюються суцвіття – багатоквіткові, парасолеподібні волоті 6–10 см в діаметрі. З кожної квітки формується плід – кістянка. Плоди спочатку яскраво-червоні, потім блискучо-чорні при дозріванні. Листки зверху темно-зелені, більш або менш опушені, пізніше оголені на рослині. Цвітіння в травні-червні, дуже тривале. Плодоносить в серпні-вересні, через нерівномірне дозрівання плодів, грона з червоних і чорних ягід мають особливо декоративний вигляд. Середня за швидкістю росту, тіньовитривала, морозостійка, посухостійка рослина, невибаглива до грунту, витримує незначну засоленість, стійка в міських зелених насадженнях. В декоративному садівництві використовується давно, висаджують поодиноко на алеях, на узліссях і в групових композиціях, живих огорожах.

Калина звичайна Компактум (Viburnum opulus Compactum) - густий компактний чагарник, до 1,5 м у висоту, з щільною, напів шаровидною формою крони. Цвіте і плодоносить вже у молодому віці. Плоди декоративні, світло-червоні ягоди зібрані в грона, які можуть зберігатися на рослині всю зиму, при тому абсолютно не втрачаючи забарвлення. Взимку плоди калини приваблюють, і допомагають вижити багатьом видам птахів. Рослина невибаглива, дуже стійка і морозостійка. Калина відома своїми лікувальними властивостями і є символом Української культури, з цих причин часто використовується при озелененні ділянок саме в Україні.

Особливості вирощування калини

Калина може рости і розвиватися як на сонячних місцях, так і в півтіні, переносить нетривале підтоплення. Як всі інші рослини відмінно реагує на внесення органо-мінеральних добрив. Але в зв'язку з тим, що це плодова рослина, радимо застосовувати тільки органічні добрива. На бідних піщаних ґрунтах Полісся, в тому числі і Київської області, рекомендуємо застосовувати перепрілий органічний гумус, отриманий з гною або компосту. Органіка змінює структуру грунтів і «запускає» природний вічний двигун грунтових бактерій. Якщо ви навчитеся його підтримувати, то забудете про дорогі мінеральні добрива назавжди.