Шипшину називають дикою трояндою. Це не зовсім вірно, оскільки зараз селекціонери вивели чимало сортів цієї колючої, але приємної на вигляд рослини.
Всього зареєстровано понад 360 видів шипшини. Етимологія її назви очевидна — гілки більшості видів мають рясні шипи. Вони служать рослині для захисту від тварин, а також допомагають виживати в густих заростях — ними шипшина чіпляється за гілки дерев і пробиває собі шлях до сонячних променів.
Шипшина це чагарник, частіше — листопадний, рідше — вічнозелений. Стебла у більшості видів можуть бути прямостійними або сланкими. Але є і ті, які можна віднести до ліан.
Дещо цікаве
- Більшість видів і сортів шипшини живе 30-50 років. Однак є й унікальні довгожителі. Найстаріший представник «диких троянд» зростає у Німеччині, в місті Хільдесхайм. На території місцевого Собору Святої Марії, він росте вже, не менш як 400 років. А за однією з легенд — понад 1000 років, — з 815 року. За цей час він перетворився на справжнє дерево висотою 13 метрів. Своєю вершиною «трояндочка» якраз досягла даху однієї з башточок собору.
- Роза Бенкс, що росте в містечку Тумстоун (США, Аризона), не сама стара, їй всього 136 років. Але зате її гілки накривають площу понад 740 квадратних метрів. Підстава деревця є «ствол» зі зрощених гілок, потім вони розходяться і, переплітаючись, ростуть вгору і там розгалужуються. Природно, горизонтальні гілки підтримуються спеціальними підпірками, утворюючи величезний намет. Щовесни шипшина покривається світло-жовтими квітами, їх число наближається до 200 тисяч.
- Деякі види дикої троянди змінюють свою форму в залежності від умов зростання. Наприклад, шипшина французька, по суті, є невеликим чагарником, висотою всього лише до 1 метра. Однак в субтропічному лісі, серед високих дерев, той же вид набуває ліановідної форми та його пагони, чіпляючись за стовбури та гілки навколишніх дерев, підіймаються на висоту кількох метрів.
Шипшина в дизайні
Міцна, морозостійка, непогано живе в умовах посухи, мало схильна до хвороб, шипшина нерідко використовується як підщепа для більш ніжних троянд. Але багато її видів дуже декоративні самі по собі. Квіти шипшини можуть мати білий, рожевий, червоний або жовтий колір. Звичайно, для прикраси садової ділянки найбільше підходять махрові сорти.
Бувають й сорти з декоративним листям, наприклад, блакитним, або темно-сірі з бузковим відтінком.
Крім іншого, цю рослину можна використовувати й для обгородження території — через його колючки не пройдуть зловмисники, ані двоногі, ані чотириногі.
Догляд
З доглядом за шипшиною легко впорається навіть садівник початківець. Розмножується рослина відводками, живцями, кореневищами. Можна спробувати навіть насіння, втім, результат доведеться чекати довго. Але краще, звичайно, придбати однорічні або дворічні саджанці шипшини.
Шипшина любить світло. Але і в тіні відчуває себе дуже непогано. Грунт воліє слабокислий. При посадці бажано поглибити саджанець, сантиметрів на 5 нижче того рівня, який був у теплиці. Перед посадкою варто додати в ямку трохи азотних добрив. Ще не забудьте полити новосела. Все.
Особливої уваги кущик не потребує. Утеплювати на зиму його не потрібно. Треба тільки перед зимівлею зробити обрізку, прибравши старі та підсохлі гілки.
Взагалі підрізування слід проводити регулярно. Тоді декоративні властивості шипшини розкриваються повною мірою. Річ у тому, що надмірна густота її гілок заважає самій рослині — вони затінюють одне одного.
Засуху шипшина виносить впевнено. Її коренева система занурюється у ґрунт на глибину до 5 метрів. В посушливе літо досить полити її чотири рази за сезон (по 3-4 відра води). Підживлення проводять тричі: у березні, в середині літа, на початку осені.
Про користь і шкоду шипшини Ви можете прочитати ось у цьому дописі
