Сакура дрібнопільчаста ‘Kiku-Shidare’ (Prunus serrulate Kiku-Shidare) – вишукана аристократична вишня з Японії, де культ поклоніння цій рослині на високому рівні. За іншими назвами  - це вишня японська Кіку-шидаре, черемха японська, плакуча вишня. По суті, це прищеплена форма сакури на штамбі, тому висота саджанця залежить від цього. За характеристикою, це листопадне дерево із звисаючою кроною, що по декоративності має високе значення. Дуги гілок мають нерегулярне розташування, тому кожна крона є по своєму унікальною. Садівники часто формують її, обрізаючи лишні пагони, та стримуючи їх довжину. У висоту виростає до 3-5 м і приблизно  має такий же діаметр крони. Якщо порівняти з іншими видами сакур, то швидкість росту у Кіку-шидаре найповільніша. Кора має світло-коричневий відтінок з невеликим лущенням, що формує красивий малюнок. Темно зелене листя , схоже на вишневе по структурі, змінює колір на червоно-помаранчевий восени. Але найкращою ознакою цього виду ніжно-рожевий махровий цвіт, що ніби хмаринка, обволікає стовбур. В Японії жителі з давнього часу мають традицію вшановувати цю красуню. Цей звичай у них називається «ханамі» - милуватися квітами. Бере свій початок ще з початку 8 століття, в цей період королівська знать проводила велику кількість часу під кронами дерев, справляли бенкети на террасах, пили саке та милувалися красою поряд з квітучими алеями, зображували на полотнах мистецтва, складали вірші(хоку) та пісні на честь «краси та насолоди». Пізніше цей вид став популярним не тільки в містах й в селах, доступний для простого народу. До цих пір на нарядах кімоно часто вишивають квітучі гілки сакур, і це за повірями зберігає жіночність  та красу, даруючи родючість жіночому роду. Квіти сакура формує махрові, ніжно-рожевого кольору з легким ароматом на довгих квітконіжках  квіти, з яких формуються невеликі плоди слегка кислуваті, їстівні, дрібніші за вишню. Віддає перевагу добре освітленим ділянкам, бажано захищеним від вітрового навантаження, помірно зволоженим поживним грунтам від лужних до слабокислих. Коренева система стрижнева, добре розгалужена, коріння проростає достатньо глибоко та широко, формуючи стійкий підземний каркас. Саджанці сакури дрібнопільчатої можуть пошкоджуватися плямистістю листя (антракнозом), борошнистою росою, інколи тлею. В цьому випадку справиться з цими проблемами обробка рослини фунгіцидами та від шкідників – інсектицидами. Інколи кореневу систему можуть поїдати личинки хруща, тому підливання під коріння розчинів, які борються з цими шкідниками – наприклад, розчин Актари (2 гр на 10 л води), і  добре проливаємо.

Штамбова форма сакури чудово доповнить картинку вашого саду, вишукана, витончена вишня Кіку-шидаре стане окрасою біля патіо, адже так приємно насолоджуватися чашкою кави чи чаю та споглядати за гармонійним поєднанням ніжності, відчувати приємний аромат під час цвітіння сакури.  Добре буде виглядати на вхідних парадних зонах, формуючи акцентну культуру, як алейна рослина для парків та скверів, прекрасна варіація в топіарних садах. Плоди в Японії використовують для виготовлення різних настойок, як добавки  до маринадів для рису.В Японії їх називають сакумбо. А в мариноване листя загортають традиційні японські солодощі вагасі. Сакура гохан-це рис з пелюстками, що засолені були з минулорічному врожаї. В Європу сакури попали від японської делегації, які привезли австро угорському імператору як дарунок. В Україні вони добре прижилися в Ужгороді, які посадили на початку 20 століття, нині існують цілі туристичні стежки в цей період, коли цвіте рослина, туристи з'їжджаються з усіх куточків, щоб милуватися цією красою, переймаючи давні японські традиції. Але садівники вже мають в усіх куточках цю красу, тому туристична Україна для милування сакурами безмежна своїми локаціями.