Лаванда вузьколиста ‘Elisabeth’ (Lavandula angustifolia Elisabeth) – новий сорт лаванди, який вивели лише в 2007 році у Великій Британії від Downderry (Саймон Чарльсворс є одним із найкращих знавців лаванди. Його садове господарство Downderry знаходиться у південно-англійському графстві Кент, яке славиться на всю Англію як перше графство, що вирощувало у великих об’ємах лаванду не тільки для милування, а й для промисловості. Тому «Downderry» на сьогодні є центром розведення рідкісних у світі видів лаванди, а також отримав статус національної колекції різних видів лаванди (National Plant Collection of Lavender). Інколи в пошуках рідкісних сортів лаванди час від часу сюди прибувають навіть самі французи, які не перестають захоплюватися лавандовим багатством у самому серці Великобританії). Він вже набрав шаленої популярності в любителів та спеціалістів. «Думаю, було б дуже прикро, якщо хтось пройде повз квіти лілових полів і не помітить їх», каже Шуг. Сорт лаванди Елізабет відмічається досить стійкою до зовнішніх умов витривалістю, компактністю куща, розмір якого становить в діаметрі до 50 см. Забарвлення листя сизо-зеленого відтінку, а великі квіти (до 8-10 см), на високих квітконосах (до 50 см) нададуть особливого шарму будь-якій ділянці. Квіти насичено-фіолетового кольору, дуже ароматні. Після їх квітування, що відбувається протягом липня-серпня, їх обрізають, використовуючи в зимових сухих букетах чи саше. Обрізають саджанці для формування більшої кількості пагонів, що краще тримають форму, для повторного цвітіння, а також в перші роки, коли саджанці укорінюються. Кореневу систему бажано примульчовувати, це сприятиме покращенню затримки вологи в землі та захисту кореневої системи від промерзання взимку. Чудово поєднується з хвойними рослинами, трояндами, в альпінаріях, для стилістичного саду в стилі провансу, модерну, класичних англійських садів, де вона конкурує з королевою квітів - трояндою.
Лаванду вузьколисту ‘Elisabeth’ розмножують кількома способами: насінням, відводками, черенками, поділом куща. Лаванда Елізабет за сезон добре вкорінюється, і на наступний рік матиме повноцінний кущик. На початок черенкування кущі часто прищипують, щоб сформувати широкий габітус крони. Цей сорт відмічається густим цвітінням, тому для провокування нових хвиль, потребує обрізки відцвівших пагонів. З насіння рослина довше формується, і частіше розмноження відбувається іншими способами. Насіннєве розмноження є ефективним, хоча квітникарі вважають його найскладнішим. Через посів можна отримати новий сорт лаванди на своїй ділянці. А зібране насіння з уже посаджених кущів допоможе швидко збільшити обсяг насаджень. Найчастіше застосовують розсадний спосіб розмноження.
По своїй суті лаванда - посухостійка рослина, хоча потребує помірності у зволоженні. Погано переносить закислені грунти, віддаючи перевагу вапняним, де досить добре себе почуває. Для стимулювання більшої кількості квітів часто потребує підживлення мінеральними речовинами, навесні - комплексними, перед цвітінням - з високим вмістом калію, та безазотні - для підготовки до осінньо-зимового періоду.
Повітропроникність грунту особливо необхідна для коренів, її забезпечують шляхом регулярного внесення компосту. Дуже важливо створити хороший дренаж, оскільки культура не витримує застою вологи. Субстрат, що підходить для вирощування розсади лаванди вузьколистої, готують з 1 кг річкового піску, 1 кг перегною та 2 кг дернової землі. Найпростіший варіант — змішувати торф із піском та взяти їх у рівних кількостях. Деякі квітникарі відзначають чудові результати після додавання до грунту для розсади товченої шкаралупи від яєць.