Є питання? Дзвоніть!

(044) 451 54 49

(050) 699 74 45

(063) 204 67 53

(067) 466 81 98

  

Магнолія – дерево з дивовижними квітами, яке прикрашає ваш сад навесні, наповнивши його ароматом. Цвіте магнолія до розпускання листя або одночасно з їх появою, а її великі кольорові квіти викликають захоплення та здивування.

 

 Перш ніж приступити до висадження рослини необхідно підібрати для неї  умови зростання та обрати садженець. Магнолія має поверхневі корені, тому краще обрати рослину з закритою кореневою системою.  Найкращій вибір – рослина в контейнері. Якщо магнолія зростала у контейнері (горщику), то посадити її у грунт можна з ранньої весни до піздньої осени. Такі рослини легше переносять стрес, викликанний пересадкою у грунт, тому що висаджуються з комом грунту  до якого звикли. Також рекомендуємо купувати рослину висотою близько 1 метра з кількома квітковими бруньками, які закладаються на кінці пагона.

Магнолію краще посадити на сонячному та захищенному від вітру та протягів місці, а грунт повинен бути багатий органікою, гарно дренованим та достатньо вологим. Грунт повинен складатися з торфу, листяної землі та піску, з слабкокислою чи нейтральною реакцієї в залежності від виду магнолії. Крім того, оскільки коренева система широка та поверхнево, магнолія не витримує рихлення грунту та сполювання, а також інших рослин у пристовбуровому просторі.

В перші роки після висадження у магнолії з’являються лише поодинокі квіти. Згодом кількість квітів збільшується та період квітування стає довшим і, в залежності від виду, триває від 14 (магнолія Кобус) до 30 днів (магнолія Суланжа).

Восени замульчуйте кореневу систему сухим листям, торфом та ін. Молоді екземпляри потрібно повністю вкрити мішковиною або нетканим матеріалом. Особливо небезпечні для магнолії зимові відлиги чи приморозки навесні, які можуть повністью знищити відкриті бруньки. Морозостійкими вважаються магнолія Зібольта, Кобус та ін.

Обрізка магнолії не потрібна, крім видалення пошкоджених морозом верхівок пагонів, сухих та зламаних гілок.

Розглянемо деякі види магнолії, які можна використовувати для озеленення присадибних ділянок.

Магнолія зірчаста – листяний кущик або невелике дерево з компактною шароподібною кроною, до 2,5 м висотою, квітами  8-10 см у діаметрі, з численними, лентовидними, витягнутими білими пелюстками, які схожі на зірку. Квіткує задовго до появи листя, тривало і раніше за інші види магнолії. Краще і довше квітне у полузатінку. Одна з найраніших та невибагливих квітучих магнолій. Декоративна під час квітування та бутонізації. Цвіте щорічно та рясно.

Магнолія Зібольта – листяне дерево (до 10 м), але найчастіше кущ. Квіти до 7-10 см у діаметрі, білі, ароматні, на тонкій опушеній квітконіжкі, пониклі. Квітує у червні, після розпускання листя. Ви зможете насолоджуватися ароматом цієї квітки, якщо посадите її у поблизу тераси або у внутрішний дворик. Це одна з найбільш морозостійких магнолій.

Магнолія Кобус – листяне дерево у культурі досягає до 10 м. Квіти до 10 см з приємним ароматом. Квітує навесні до розпускання листя. Одна з найбільш морозостійких та швидкоростущих магнолій. Газо- та пилестійка.

Магнолія Суланжа – листяний кущ або невелике дерево до 5 м висотою. Квіти великі, бокаловидні, до 15 см, у деяких садових форм навіть до 25 см у діаметрі, з приємним ароматом або без запаху. Пелюстки від рожевих до пурпурних, рідше білі. Одна з найбільш широко культивованих магнолій у світі. Квіткує до розпускання листків, або одночасно з їх появою. Перші квіти з’являються на 5-7 рік життя рослини.

Магнолія трипелюсткова – листяний кущ висотою до 12 м, з розлогими бічними пагонами. Крупне листя до 60 см довжиною. В травні-червні, після розпускання листя з’являються молочно-білі, дуже великі квіти блюдцевидної форми діаметром до 25 см.

Магнолія Лебнера – форма рослини від багатопагонового куща до однопагонового дерева висотою до 7 м. Колір квітки варіює від білого до рожевого, діаметром до 10-15 см. Ця магнолія зимостійка, а її невеликі розміри дозволяють використовувати у маленьких садах, а також квіти нагадують магнолію зірчасту.